МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра маркетингу
і логістики
/
Лабораторна робота №1
з дисципліни
“ Економіко – математичні методи і моделі ”
на тему:
“ Побудова моделі міжгалузевого балансу”
Варіант №9
Вступ
Кожна економіка розвивається в складній мережі міжгалузевих взаємозв’язків. Зрозуміти вплив однієї галузі на іншу шляхом простого сумування неможливо. Наприклад, попит на автомобілі впливає не тільки на автомобільну промисловість, але й здійснює непрямий вплив і на металургію - виробника сировини для виготовлення автомобілів, і на галузі, які пов’язані з виробництвом шин і інших комплектуючих, а також і на галузі, які виробляють радіоприймачі, кондиціонери тощо. Способи аналізу, які розроблені для вирішення проблем взаємних зв’язків, необхідні для формування економічних планів, які послідовно пов’язували б змінні макрорівня з змінними мікрорівня. Метод міжгалузевого аналізу, який ще називають аналізом витрати-випуск, що розробив економіст В.В. Леонтьєв, дозволяє дати послідовні і чисельно визначені відповіді на питання, пов’язані з міжгалузевими взаємодіями і їх впливом на основні макроекономічні показники.
Тема роботи: Побудова моделі міжгалузевого балансу
Мета роботи: провести міжгалузевий аналіз, який базується на використанні статистичних таблиць, які називаються “міжгалузевими” і відтворюють динаміку економіки протягом року і свідчать про зв’язок між галузями.
За даними табл. 1 необхідно визначити:
валовий обсяг випуску кожної галузі;
міжгалузеві поставки;
обсяг чистого продукту кожної галузі;
коефіцієнти повних витрат
Як зміниться обсяг випуску продукції галузей , якщо при фіксованих коефіцієнтах прямих витрат значення кінцевого попиту f2 = 315 збільшиться на 15%.
Таблиця 1
Вихідні дані
Сектори пропозиції
Сектори попиту (галузі-покупці)
Кінцевий попит
(галузі-продавці)
1
2
3
4
1
0,07
0,17
0,09
0,06
239
2
0,26
0,06
0,011
0,15
315
3
0,14
0,09
0,08
0,16
128
4
0,21
0,07
0,16
0,12
109
За допомогою одиничної матриці визначаємо кінцевий попит:
Таблиця 2
Одинична матриця
1
0
0
0
0
1
0
0
0
0
1
0
0
0
0
1
Таблиця 2
Обернена матриця до матриці вихідних даних
1,198669
0,24191
0,14616
0,149537
0,393801
1,16213
0,094528
0,242127
0,285141
0,182383
1,162581
0,261908
міжгалузеві поставки
27,8384
84,77575
27,26619
18,8111
103,3998
29,92085
3,332534
47,02774
55,6768
44,88128
24,23661
50,16292
83,5152
34,90766
48,47322
37,62219
Сума
270,4302
194,4856
103,3085
153,624
0,369215
0,183331
0,253777
1,238928
498,6809
302,9576
313,5183
Множимо отриману матрицю на кінцевий попит у вихідних даних і отримуємо кінцевий попит міжгалузевого балансу:
Таблиця 3
Кінцевий попит міжгалузевого балансу
361,5825
483,5671
246,7128
285,5183
Помноживши дані про сектори попиту з вихідних даних на кінцевий попит міжгалузевого балансу, отримуємо дані про міжгалузеві поставки:
Таблиця 4
Міжгалузеві поставки
Сектори попиту
1
2
3
4
25,31078
82,2064
4,934257
17,1311
94,01146
29,01402
2,713841
42,82774
50,62155
9,671341
19,73703
45,68292
75,93233
33,84969
39,47406
34,26219
Сума
245,8761
154,7415
66,85918
139,904
*Рядок Сума показує додану вартість.
Далі рахуємо обсяги випуску для кожної галузі. Для цього від кінцевого попиту по кожній галузі віднімаємо додану вартість.
Таблиця 5
Обсяги випуску кожної галузі
Галузі
1
2
3
4
115,7064
328,8256
179,8537
145,6143
Отримані результати зводимо у таблиці міжгалузевого балансу:
Таблиця 6
Міжгалузевий баланс
Сектори пропозиції
(галузі-продавці)
С...
